Верховний Суд прийняв ухвалу, в якій вказав, що суперечки пов’язані зі скасуванням державним реєстратором майнових прав на нерухоме майно та земельні ділянки є цивільно-правовою, оскільки впливає на права та інтереси осіб, чиї права вже зареєстровані у реєстрі.
Таким чином, усі позови мають подаватися саме до осіб, право яких зареєстровано. Сама юрисдикція суду (цивільні чи господарські суди) повинна визначатися виходячи із суб’єктного складу осіб. Якщо позов подається до компанії, слід звертатися до господарського суду, а якщо до людини – до загального суду.
Ця ухвала Верховного Суду має важливе значення для правильного визначення юристом із земельних спорів відповідача у таких спорах.
Однак на практиці юрист із земельних питань стикається із ситуацією, коли земельні суперечки можуть розглядатися дуже тривалий час у судах загальної юрисдикції.
Після ухвалення закону про зняття мораторію з продажу сільськогосподарської землі, було подано проект закону, який передбачає підпорядкувати всі земельні спори та спори щодо нерухомості господарським судам.
На сьогоднішній день господарські суди найбільш оперативно розглядають суперечки, що дозволить забезпечити ефективніший та швидший захист прав та інтересів сторін юристами із земельних питань. Насправді передача земельних суперечок і суперечок з нерухомістю господарським судам лише трохи збільшать навантаження, а й прискорять процедуру розгляду.
При цьому з мінусів можна відповісти, що господарські суди знаходяться в обласних центрах, що ускладнить доступ до правосуддя. Однак це не так. Швидкість розгляду справи зменшує витрати на юриста із земельного права. Крім того, більшість справ щодо землі та нерухомості розглядаються пізніше в апеляції, які також перебувають в обласних центрах.
