З прийняттям нових процесуальних кодексів у 2017 році було передбачено можливість поводження з апеляційними скаргами на рішення судів перших інстанцій безпосередньо. Однак набути чинності ця норма мала лише з початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.
В результаті під час подання апеляційних скарг часто виникала плутанина, тим більше, що анонс запуску Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи вже був анонсований. В результаті адвокати подавали апеляційні скарги безпосередньо до суду другої інстанції.
На щастя суд не залишав таку апеляційну скаргу без розгляду як це передбачено кодексами, а повертав апеляційну скаргу самостійно до суду першої інстанції та суд першої інстанції вже направляв її назад до апеляційного суду. Така ситуація займала значну кількість часу на пересилання документів. Це особливо важливо у суперечках із ДПС. Крім того, фактично створювався ризик того, що може бути пропущений строк на апеляційне оскарження, якщо з формальних причин суд апеляційної інстанції вирішить залишити скаргу без розгляду.
На щастя, Верховний Суд розглянув правову проблему з погляду пропорційності. Верховний Суд вирішив, що особа, яка подає апеляційну скаргу, має право чекати застосування норм процесуального законодавства як у разі подання скарги через суд першої інстанції, так і безпосередньо до апеляційної інстанції.
Верховний Суд як суд права ухвалив важливе рішення та гарантував право апелянту на захист своїх прав та можливість оскарження рішення судів першої інстанції. Проте, учасникам слід відповідально ставитися до дотримання норм процесуального законодавства. Можна однозначно вітати таке рішення Верховного Суду, оскільки будь-хто може зробити помилку.
Зазначену правову позицію відображено у Постанові Верховного Суду від 22 листопада 2019 року у справі № 2040/8090/18.
